KrokFin

Пошук по сайту

Знайдіть статтю, калькулятор або термін і перейдіть до нього.

Новини7 хв читання27 жовтня 2026 р.

Фінанси України 27 жовтня: курс 45,54 грн/$, недобір бюджету на $1,5 млрд і обвал експорту металу

Огляд 24–27 жовтня 2026 року: офіційний курс оновив рекорд до 45,5382 грн/$ при інтервенціях НБУ на $1,19 млрд, уряд очікує недобору бюджету-2026 на $1,5 млрд і пропонує фонд страхування воєнних ризиків, виробництво металу у вересні впало на 80%, а Kernel скоротив експорт зерна на 54%.

РK

Автор Редакція KrokFin

Редакція Krokfolio

TelegramX

Цей огляд охоплює період з 24 по 27 жовтня 2026 року. Головна нитка — валютні надходження: удари по заводах, портах і енергетиці скорочують експорт і доходи бюджету, а гривня за два дні до рішення НБУ щодо ставки двічі поспіль оновила історичний мінімум.

Гривня вдруге поспіль оновила рекорд: 45,54 грн/$

26 жовтня НБУ встановив офіційний курс на 27 жовтня на рівні 45,5382 грн/$ — майже на 34 копійки слабше за день і на 7,5% слабше, ніж на початку року. Це вже другий рекорд поспіль: попередній, 45,2021 грн/$, ми згадували в огляді 24 жовтня. Євро подорожчало майже на 38 копійок, до 50,9527 грн. На міжбанку 26 жовтня о 15:00 долар коштував 45,67–45,69 грн, а довідковий курс НБУ сягнув рекордних 45,4727 грн/$, повідомило «Інтерфакс-Україна». 27 жовтня, за даними УНІАН, міжбанк трохи відступив — до 45,51–45,55 грн/$.

За тиждень 19–23 жовтня НБУ продав на міжбанку $1,193 млрд, на 4,6% менше, ніж тижнем раніше. Чистий дефіцит валюти в компаній у середньому за день незначно зріс, до $175,8 млн, а в населення зменшився до $40,6 млн.

Механізм: Нацбанк продає валюту з резервів, щоб згладжувати коливання, але не тримає курс на одному рівні. Коли експорт скорочується, а попит на валюту лишається, гривня поступово слабшає навіть при щотижневих продажах понад $1 млрд. Слабша гривня робить імпорт дорожчим і підживлює інфляцію — ще один аргумент на користь жорсткішої політики 29 жовтня. Для тих, хто має валютні заощадження, їхня гривнева вартість зростає; для тих, хто має валютні борги, — зростає і борг.

Джерела: Інтерфакс-Україна: курс на 27 жовтня, УНІАН: міжбанк 27 жовтня, Інтерфакс-Україна: інтервенції НБУ.

Уряд очікує недобору бюджету на $1,5 млрд і пропонує фонд страхування воєнних ризиків

26 жовтня на 12-му Київському міжнародному економічному форумі прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав базовим прогнозом недовиконання держбюджету-2026 приблизно на $1,5 млрд через наслідки ударів. За його словами, удари вже завдали збитків понад $7,7 млрд, пошкоджено або зруйновано понад 1 млн кв. м нерухомості.

Корецький запропонував спеціальний бюджетний фонд для страхування і компенсації воєнних ризиків: стартовий внесок держави — $1 млрд, який мають доповнити партнери, «символічний» тариф близько 2%, компенсація до приблизно $5 млн на одного отримувача протягом 30 днів після розгляду заяви. Водночас підвищення ПДВ з 20% до 21% для фінансування такого фонду, за його словами, поки не має ні консенсусу з бізнесом, ні підтримки в парламенті. На програму «Доступні кредити 5-7-9%», за якою від старту видано 580 млрд грн, у 2026 році закладено 18 млрд грн, а видатки можуть сягнути 22 млрд грн.

Чому це важливо: менші доходи означають, що більше доведеться позичати, зокрема через ОВДП, — і це на тлі вже відомого розриву фінансування на 2027 рік. Страхування воєнних ризиків — одна з головних умов, без якої бізнес не вкладає гроші у виробництво; а можливе підвищення ПДВ вплинуло б на ціни і на компанії, що продають споживачам.

Джерела: Інтерфакс-Україна: виступ Корецького, Інтерфакс-Україна: Корецький про бюджет.

Експортери під ударом: металургія −80%, Kernel скоротив експорт зерна на 54%

У вересні виробництво металургійної продукції в Україні впало на 80% після атак, що вразили сім доменних печей — п’ять у «Метінвесті» і дві в ArcelorMittal, підрахував Центр економічної стратегії. Торік металургія разом зі суміжними галузями давала понад 5% ВВП, а Dragon Capital у жовтневому прогнозі оцінює втрати від зупинки виробництва сталі та скорочення видобутку руди в 1,5% ВВП. Нове порівняно з даними Worldsteel, які ми наводили минулого тижня, — ризик для ринку ЄС: директор «Метінвесту» Олександр Водовізов нагадав, що з липня діють квоти ЄС у 670 тис. т на рік проти колишніх поставок близько 2 млн т, і побоюється, що Єврокомісія візьме за базу для нових квот на 5–10 років саме місяці, коли заводи стоять.

26 жовтня агрохолдинг Kernel звітував за липень–вересень, перший квартал 2027 фінансового року. Продажі олії впали на 48% за рік, до 165 тис. т, експорт зерна — на 54%, до 574 тис. т, перевалка через термінали групи — на 59%, до 742 тис. т. Компанія призупинила роботу терміналу в Чорноморську після липневих атак. Ще 22 жовтня уряд надав олії та пальному тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізницею, у портах і на кордоні, бо тонна олії приносить значно більше валюти, ніж тонна зерна.

Механізм: метал і агропродукція — головні джерела валютної виручки. Що менше їх вивозять, то менше валюти продають на ринку, тож дефіцит доводиться покривати НБУ з резервів. Для інвесторів в облігації та акції українських експортерів, зокрема Kernel, що торгується у Варшаві, це прямий удар по виручці.

Джерела: Економічна правда: дослідження ЦЕС, Інтерфакс-Україна: «Метінвест» про квоти ЄС, Forbes Україна: результати Kernel, Економічна правда: пріоритет для олії.

Пишний: заморожені активи РФ для розриву 2027 року і реформа ринку капіталу

В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», опублікованому 26 жовтня, голова НБУ Андрій Пишний сказав, що МВФ розглядає використання знерухомлених російських активів «у той спосіб, який визначать допустимим для себе європейські партнери», щоб покрити розрив фінансування на 2027 рік. Цей розрив прем’єр Сергій Корецький оцінював у $32,6 млрд, і МВФ його верифікував. За даними агентства, проєкт бюджету-2027 передбачає $52,6 млрд зовнішнього фінансування, з яких підтверджено лише близько $20 млрд.

Пишний також заявив, що впровадження реформи інфраструктури ринку капіталу гальмує позиція голови НКЦПФР. Модель, розроблена НБУ, Мінекономіки та ЄБРР, передбачає об’єднати весь ланцюжок інфраструктури ринку капіталу в одному холдингу зі стратегічним іноземним інвестором, обраним на конкурсі; як приклад такого рівня Пишний назвав Deutsche Börse, Euroclear і Clearstream. Урядовий законопроєкт внесено до Ради 4 вересня, а 21 вересня зареєстровано альтернативний, № 16038-1.

Чому це важливо: від того, чи погодить ЄС використання активів, залежить, чи вдасться закрити 2027 рік без надмірних внутрішніх запозичень. А надійна інфраструктура з відомим міжнародним партнером — умова, без якої іноземні інвестори навряд чи масово прийдуть на український ринок цінних паперів.

Джерела: Інтерфакс-Україна: Пишний про активи РФ, Інтерфакс-Україна: Пишний про ринок капіталу.

Банки: гроші є, капіталу бракує

Голова правління ПУМБ Сергій Черненко 26 жовтня на тому ж форумі розповів, що за сім місяців 2026 року через банк пройшло понад 800 інвестиційних угод клієнтів проти близько 500 за весь 2025 рік, але з серпня клієнти зупинили майже всі угоди, що були на фінальній стадії. Обмеження для кредитування, за його словами, не ліквідність, а капітал: «Гроші є. Чого не вистачає? Капіталу». Він очікує, що підвищена ставка податку на прибуток банків у 50% може залишитися й наступного року, і це «з’їдає капітал».

Того ж дня Пишний в інтерв’ю сказав, що удари 19–20 жовтня по дата-центрах майже не вплинули на банківську систему, але дали інформацію для вдосконалення протоколів безперебійної роботи; у разі посилення атак він не виключив тимчасових обмежень окремих функцій.

Механізм: власний капітал банку — це запас, що покриває можливі збитки за кредитами, і саме він обмежує, скільки банк може позичити. Високий податок на прибуток зменшує капітал, тож навіть за наявності депозитів кредитування бізнесу росте повільніше, а заморожені інвестиції означають слабше зростання економіки.

Джерела: Інтерфакс-Україна: Черненко про інвестиції, Економічна правда: банки після ударів по дата-центрах.

Що далі

  • Близько 28 жовтня — перше читання проєкту бюджету-2027 у Раді.
  • 29 жовтня — рішення НБУ щодо облікової ставки (зараз 16%) і оновлений макропрогноз.
  • Листопад — місія МВФ для чергового перегляду програми EFF; до кінця 2026 року Україна очікує від фонду близько $1,66 млрд.

Джерела: Інтерфакс-Україна: висновки бюджетного комітету, KrokFin: огляд 21 жовтня, LIGA.net: очікування щодо МВФ.

Практичний висновок

  • Курс оновлює рекорди поступово, а не стрибком: це наслідок скорочення експорту, і він не зникне швидко, тож валютна диверсифікація заощаджень лишається базовою практикою.
  • Порівнюючи ставки за гривневими ОВДП і депозитами, дивіться на реальну дохідність — після інфляції і з урахуванням ослаблення гривні.
  • Новини про недобір бюджету і втрати експортерів — фон, на якому зростає роль зовнішнього фінансування; рішення ЄС щодо 2027 року лишається ключовою подією для курсу і ставок.

Відмова від відповідальності

Ця стаття має виключно освітній характер і не є фінансовою порадою.