Калькулятор індексації зарплати та боргу

Що рахує калькулятор індексації

Інфляція знецінює не лише заощадження, а й зарплату, договірні платежі та борги, які вчасно не повернули. Українське законодавство має на це дві окремі відповіді. Для зарплати це індексація: коли ціни зростають понад поріг, роботодавець доплачує частину втраченої купівельної спроможності. Для простроченого грошового боргу це стаття 625 Цивільного кодексу: боржник сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і ще 3% річних.

Калькулятор поєднує обидва розрахунки і додає третій, загальний. У ньому три режими:

• «Зарплата» — індексація зарплати за Порядком № 1078 з річними правилами 2024–2026 років: поріг 103%, базовий місяць, прожитковий мінімум, виплата з другого місяця після перевищення порогу;
• «Борг, ст. 625» — інфляційні втрати і 3% річних за простроченим боргом, з частковими оплатами, правилом понад 15 днів для неповних місяців і звільненням позичальників за кредитами під час воєнного стану;
• «За ІСЦ» — індексація будь-якої суми за офіційним індексом споживчих цін України чи іншої країни, як це роблять індексаційні застереження в договорах.

Усі три режими працюють на тих самих даних: місячних індексах споживчих цін Держстату до попереднього місяця. Дані вбудовані в сторінку, тож розрахунок відбувається у вашому браузері, і ні зарплата, ні сума боргу нікуди не надсилаються.

Якщо ви хочете спершу розібратися, чому гроші втрачають вартість і як вимірюють інфляцію, прочитайте статтю «Інфляція: що це простими словами і яка вона в Україні».

Як користуватися: три режими

Угорі панелі «Ваші цифри» є перемикач «Що розраховуємо» з трьома кнопками. Калькулятор відкривається в режимі «Зарплата». Кожен режим пам'ятає свої поля, тож перемикання не стирає введене, але знімає закріплений сценарій, бо порівнювати зарплату з боргом немає сенсу.

Режим «Зарплата»

1. «Зарплата на повну ставку» — нарахована зарплата за основним місцем роботи до сплати податків. За замовчуванням 20 000 грн. Підказка під полем нагадує прожитковий мінімум поточного року.
2. «Місяць останнього підвищення окладу» — місяць, коли востаннє підвищили посадовий оклад або тарифну ставку. Найраніший місяць — січень 2016 року, коли почав діяти поріг 103%.
3. «Розрахувати за місяць» — місяць, за який треба знати індексацію. Найпізніший доступний місяць — другий після останнього опублікованого індексу, але не пізніше грудня 2026 року.
4. У розділі «Додаткові параметри» є «Частка ставки» від 0,1 до 1 для неповного робочого часу.

Головний результат — індексація за обраний місяць у гривнях. Показники: «Відсоток індексації», «Сума, що індексується», «Усього за період» і «Наростаючий індекс зараз». Вкладка «За місяцями» показує кожен місяць з індексом Держстату, наростаючим індексом, відсотком і сумою; місяці перевищення порогу позначено текстом «поріг перевищено».

Режим «Борг, ст. 625»

1. «Вид боргу» — «Кредит або позика» чи «Інший грошовий борг». Від цього залежить, чи діє звільнення на час воєнного стану.
2. «Сума боргу» — прострочений борг у гривнях без пені та штрафів.
3. «Перший день прострочення» — наступний день після останнього дня, коли борг мали сплатити.
4. «Дата оплати або розрахунку» — день повної оплати або дата, на яку ви рахуєте. Пізнішою за сьогодні вона бути не може.
5. «Річні проценти» — за замовчуванням 3%, бо договір може встановити інший розмір.
6. «Часткові оплати» — кнопка «Додати оплату» додає рядок з датою і сумою, до 30 рядків.

Головний результат — «Разом до сплати»: залишок боргу плюс інфляційні втрати плюс річні. Під ним — інфляційні втрати, річні, залишок боргу, дні прострочення і, для кредиту, дні без нарахувань. Вкладка «Розрахунок за періодами» показує смугу зі складом суми і таблицю: період, залишок боргу, інфляційні втрати з місяцями та індексом, річні з кількістю днів.

Режим «За ІСЦ»

Поля «Країна», «Сума», «Базовий місяць», «Місяць індексації» і «Частка зміни індексу» з кнопками 100% і 75%. Результат — проіндексована сума, а також зміна індексу, застосована зміна, зміна суми і кількість місяців. Вкладки «Графік» і «За роками» показують шлях суми.

В усіх режимах кнопка «Закріпити для порівняння» запам'ятовує розрахунок, PDF зберігає поля, показники і таблицю, а «Скинути» повертає стандартні значення. На телефоні результати живуть у панелі внизу екрана, а кнопка «Деталі» розгортає показники і таблиці.

Індексація зарплати: поріг 103%, базовий місяць і виплата

Правила індексації зарплати встановлюють Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII і Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17 липня 2003 р. Калькулятор відтворює їх так.

Поріг. Індексацію проводять, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 103% (стаття 4 Закону, пункт 1-1 Порядку). Перевищив означає більше: 103,0% ще не дає права на індексацію, 103,1% уже дає.

Наростаючий індекс. Його рахують наростаючим підсумком, перемножуючи місячні індекси Держстату до попереднього місяця. Після перевищення порогу наступний рахунок починається з місяця, що настає за місяцем перевищення. До чергового підвищення окладу відсотки наступних перевищень додаються до вже нарахованої індексації (пункт 5 Порядку).

Базовий місяць. У місяці підвищення посадового окладу чи тарифної ставки індекс береться за 100%, а наступний рахунок іде з наступного місяця. Для нових працівників і переведених на іншу посаду базовим вважають місяць останнього підвищення окладу за посадою, яку вони займають (пункт 10-2 Порядку). Тому в полі вказують не місяць прийняття на роботу, а місяць підвищення окладу за посадою.

Виплата. Держстат за законом публікує індекс не пізніше 10 числа наступного місяця, а підвищення у зв'язку з індексацією здійснюють з першого числа місяця, що настає за місяцем публікації (стаття 4 Закону, пункт 1-1 Порядку). Отже, перевищення порогу в місяці М дає індексацію з місяця М+2.

Наростаючий індекс = (І₁ ÷ 100) × (І₂ ÷ 100) × … × (Іₙ ÷ 100) × 100%
Відсоток індексації = сума (Наростаючий індекс у місяці перевищення − 100%) за рік
Сума, що індексується = менше з двох: зарплата або прожитковий мінімум для працездатних осіб
Індексація за місяць = Сума, що індексується × Відсоток індексації ÷ 100% × Частка ставки

• І₁ … Іₙ — місячні індекси Держстату з місяця після базового;
• наростаючий індекс калькулятор округлює до однієї десятої після кожного місяця. Порядок прямо такого правила не містить, але його додаток 1 показує саме такий розрахунок: 102,1 = 1,007 × 1,014 × 100, а наступний крок множить уже округлене 1,021;
• сума індексації — це дохід, що підлягає індексації, помножений на приріст індексу і поділений на 100% (пункт 4 Порядку). Додаток 2 до Порядку дає приклад: 365 грн × 2,1% = 7,67 грн, і калькулятор так само округлює до копійки.

Для неповного робочого часу суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому (пункт 4 Порядку). Тому поле зарплати — на повну ставку, а частка ставки множить уже готову суму.

Індексація у 2024–2026 роках: щорічне обнулення і 2023 рік

Закон про індексацію діє безперервно, але закони про Державний бюджет щороку змінюють, з якого місяця рахувати індекс. Через це індексацію не можна рахувати одним довгим добутком через кілька років: калькулятор тримає таблицю правил по роках.

Що це означає на практиці:

• 2023 рік не дає індексації взагалі. Якщо останнє підвищення окладу було до 2024 року, калькулятор починає рахунок з 1 січня 2024 р. і показує про це примітку;
• 2024 рік рахується від грудня 2023 року, тож уже січневий індекс 2024 року входить у добуток;
• 2025 і 2026 роки починаються з нуля: січень береться за 100%, перший місяць рахунку — лютий, а індексація, що склалася у грудні попереднього року, у січні не нараховується. Навіть якщо оклад не підвищували кілька років, накопичене раніше не переноситься.

Як це працює, видно на 2024 році. Для зарплати 20 000 грн з останнім підвищенням у 2023 році наростаючий індекс перевищив поріг у червні (104,2%), жовтні (103,9%) і грудні (103,3%). Індексація 4,2% виплачувалася з серпня по листопад, по 127,18 грн, а з грудня до неї додалися 3,9%, разом 8,1%, тобто 245,27 грн. Грудневе перевищення мало б дати ще 3,3% з лютого 2025 року, але закон про бюджет на 2025 рік обнулив рахунок, і ці відсотки так і не стали виплатою. Усього за 2024 рік — 753,99 грн.

Яку частину зарплати індексують: прожитковий мінімум

Індексують не всю зарплату, а лише її частину в межах прожиткового мінімуму. Закон говорить про межі прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп, а Порядок уточнює: оплата праці, зокрема працюючих пенсіонерів, індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частина доходу понад цю межу індексації не підлягає (пункт 4 Порядку).

З 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн на місяць (стаття 7 Закону про Державний бюджет на 2026 рік). У 2024 і 2025 роках він дорівнював 3 028 грн. Тому для зарплати 15 000, 30 000 чи 100 000 грн сума, що індексується, однакова — 3 328 грн, і однакова сама індексація. Відсоток 4,1% у 2026 році означає 136,45 грн на місяць незалежно від окладу, якщо він вищий за прожитковий мінімум.

Кілька уточнень:

• індексують зарплату за основним місцем роботи. Доходи за сумісництвом індексують лише в межах, які разом з основною зарплатою не перевищують прожиткового мінімуму (стаття 10 Закону);
• підприємства на госпрозрахунку можуть встановити індексацію в колективному договорі, але не нижчу, ніж вимагають Закон і Порядок. Для резидентів «Дія Сіті» Порядок замість індексації покладається на вимоги до середньої винагороди працівників;
• якщо індексацію виплатили невчасно, її компенсують відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку). Калькулятор цю компенсацію не рахує.

Калькулятор показує нараховану суму до утримання податків. Щоб побачити, скільки працівник отримає на руки разом з окладом, скористайтеся калькулятором зарплати.

Інфляційні втрати і 3% річних за ст. 625 ЦК

Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звідси дві окремі суми. Інфляційні втрати компенсують кредиторові знецінення боргу, а 3% річних — плату за користування чужими грошима. Обидві нараховуються на прострочений борг без пені та штрафів. Калькулятор рахує їх за правилами, які сформулював Верховний Суд:

• день оплати у прострочення не входить (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 р. у справі № 910/13071/19; пункт 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17 грудня 2013 р.);
• місяці дефляції входять у розрахунок: інфляційні втрати рахують за весь період прострочення одним добутком, навіть якщо в окремі місяці індекс був меншим за 100% (справа № 905/600/18 від 5 липня 2019 р.; постанова Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2026 р. у справі № 751/4086/24);
• якщо індекс за період нижчий за 100%, інфляційних втрат немає, і борг від цього не зменшується (та сама постанова у справі № 751/4086/24);
• індекс не округлюється: у справі № 751/4086/24 суд застосував індекс 1,24782313 — точний добуток місячних індексів;
• 3% рахують за днями кожного календарного року: 365, а для днів високосного року 366. Так Верховний Суд порахував річні в тій самій справі, розділивши прострочення на 1 січня 2020 р.

Інфляційні втрати = Залишок боргу × (Індекс інфляції за місяці періоду − 1)
Річні = Залишок боргу × Ставка × Дні прострочення ÷ 365 (або ÷ 366)
Разом до сплати = Залишок боргу + Інфляційні втрати + Річні

• Індекс інфляції за місяці періоду — добуток місячних індексів Держстату, поділених на 100, за місяці з понад 15 днями прострочення;
• суми кожного періоду округлено до копійки, а підсумки — це суми рядків таблиці, тож таблиця сходиться.

Якщо борг ще не сплачено, як дату оплати вкажіть дату розрахунку. Тоді калькулятор покаже, скільки можна вимагати на цей день, а примітка нагадає, до якого місяця Держстат уже опублікував індекси: за пізніші місяці інфляційні втрати додадуться після публікації.

Правило понад 15 днів і часткові оплати

Прострочення рідко починається першого числа. Для неповних місяців Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала правило: час прострочення в неповному місяці понад півмісяця, тобто більше 15 днів, дорівнює одному місяцю, і за нього нараховують індекс інфляції; 15 днів або менше дорівнюють нулю.

Калькулятор рахує дні прострочення всередині кожного календарного місяця, як суд зробив у тій самій справі: прострочення з 17 по 31 грудня 2018 р. тривало 15 днів, тому грудень не враховано, а з 1 по 30 січня 2019 р. (оплата 31 січня) — 30 днів, тому січень враховано. У тій самій постанові є і коротше формулювання через дати: сума, внесена з 1 по 15 число, індексується з урахуванням цього місяця, а з 16 по 31 — з наступного. На кількох крайових датах, наприклад коли прострочення починається 16 числа місяця з 31 днем, ці два підходи дають різний результат. Калькулятор застосовує підрахунок днів, бо саме його суд використав у своєму розрахунку.

Часткові оплати ділять прострочення на періоди зі сталим залишком боргу. До дати оплати нарахування йдуть на повну суму, після неї — на менший залишок. Для кожного періоду калькулятор окремо визначає місяці з понад 15 днями прострочення і окремо рахує індекс. Звідси один наслідок, про який варто знати: якщо оплата припала на середину місяця так, що в обох частинах цього місяця прострочення триває 15 днів або менше, інфляцію за цей місяць не нараховано ні до оплати, ні після. Прямого правила для такого випадку суди не встановили, тому калькулятор розкриває цю умовність у примітці «Як рахує калькулятор».

Калькулятор перевіряє і саму оплату. Оплата, раніша за перший день прострочення чи пізніша за дату оплати, не враховується. Оплата, більша за залишок, гасить борг, а переплату калькулятор не враховує. Про кожен такий рядок з'являється окреме попередження.

Кредити і позики під час воєнного стану: п. 18

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, доданий Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 р., встановлює: у період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування позичальник, якому кредит чи позику надав банк або інший кредитодавець, звільняється від відповідальності за статтею 625 і від неустойки за прострочення. Воєнний стан, введений 24 лютого 2022 р., станом на жовтень 2026 року триває: його вкотре продовжено Законом № 4928-IX від 14 липня 2026 р.

У калькуляторі це вид боргу «Кредит або позика». Для нього дні з 24 лютого 2022 р. йдуть без нарахувань, а показник «З них без нарахувань (п. 18)» показує, скільки таких днів. Якщо прострочення почалося до війни, частину до 24 лютого 2022 р. калькулятор рахує як звичайно. Коли воєнний стан припинять, правила калькулятора оновлять: нарахування відновляться через 30 днів після цього.

Звільнення вузьке. Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2026 р. у справі № 751/4086/24 наголосив, що стаття 625 не застосовується виключно до відносин позичальника за кредитом чи позикою. У тій справі борг виник з інших підстав, тож суд стягнув і інфляційні втрати, і 3% річних за період воєнного стану. Для боргу за поставку, роботи, послуги, оренду чи за рішенням суду обирайте «Інший грошовий борг».

Ще дві обставини калькулятор показує як примітки, але не застосовує автоматично:

• споживчий кредит. Закон «Про споживче кредитування» (розд. IV, п. 6) звільняє споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення з 1 березня 2020 р. за договорами, укладеними до певної дати. За текстом закону це може стосуватися й нарахувань за статтею 625, але рішення Верховного Суду з цього питання не знайдено, тому калькулятор ці суми не обнуляє;
• оскарження п. 18. Суддя Господарського суду міста Києва у справі № 910/12217/25 звернувся до Пленуму Верховного Суду щодо подання до Конституційного Суду про звільнення від інфляційної складової боргу. Результату станом на дату правил немає.

Про те, як прострочення впливає на ваші майбутні кредити, читайте у статті про кредитну історію.

Індексація суми за ІСЦ: договори та інші випадки

Режим «За ІСЦ» не застосовує жодних спеціальних правил. Він відповідає на запитання, яке ставлять індексаційні застереження в договорах оренди, підряду чи позики між людьми: на скільки змінити суму, якщо договір прив'язує її до індексу споживчих цін.

Розрахунок простий: індекс місяця індексації ділять на індекс базового місяця, від зміни беруть обрану частку і застосовують її до суми. Після першого відкриття режим показує саме такий розрахунок: 10 000 грн з вересня 2025 року до вересня 2026 року. Зміна індексу за ці дванадцять місяців — +10,0%, тож проіндексована сума становить 11 000,69 грн. Якщо договір застосовує лише 75% зміни, натисніть кнопку 75%: застосована зміна стане +7,5%, а сума — 10 750,51 грн.

Що варто перевірити в договорі перед розрахунком:

• який індекс названо. Індекс споживчих цін, індекс інфляції, індекс цін виробників чи курс валюти — це різні показники. Калькулятор використовує індекс споживчих цін;
• від якого місяця рахувати. Зазвичай це місяць підписання договору або останньої індексації, а не місяць першого платежу;
• чи зменшується сума. Якщо ціни за період знизилися, калькулятор покаже меншу суму і попередження, але багато договорів дозволяють лише збільшення;
• яку частку застосовують. Повна зміна, частина зміни або зміна понад певний поріг.

Для зарплати і боргу за статтею 625 цей режим не підходить: там є поріг, обнулення, прожитковий мінімум і правило 15 днів, які враховують два інші режими. А щоб просто дізнатися, скільки давня сума варта сьогодні, зручніший калькулятор індексу інфляції.

Приклади розрахунків

Усі приклади пораховано калькулятором на даних Держстату до вересня 2026 року.

Типові помилки

Рахувати індексацію одним добутком через кілька років. З 2025 року індекс щосічня починається зі 100%, а у 2023 році індексації не було. Добуток від підвищення окладу у 2022 році до сьогодні завищить результат у рази.

Індексувати всю зарплату. Індексують лише частину в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2026 році 3 328 грн. Відсоток індексації від окладу 30 000 грн дасть неправильну суму.

Чекати індексацію з місяця перевищення порогу. Індекс публікують у наступному місяці, а підвищення діє з першого числа місяця після публікації. Перевищення у квітні — це індексація з червня.

Вважати 103,0% перевищенням. Поріг треба саме перевищити. У 2025 році наростаючий індекс у квітні дорівнював рівно 103,0%, і індексацію дав лише травень.

Включати день оплати в прострочення. День фактичної оплати не входить у період нарахувань, тож прострочення з 10 березня до оплати 20 вересня — 194, а не 195 днів.

Викидати місяці дефляції. Місяці з індексом нижче 100% зменшують загальний добуток, і суд їх враховує. Рахувати лише місяці зростання цін означає завищити вимогу.

Застосовувати ст. 625 до банківського кредиту під час війни. Позичальник за кредитом чи позикою звільнений від цих нарахувань на час воєнного стану і 30 днів після нього. Для інших боргів звільнення немає.

Додавати пеню до суми боргу. Інфляційні втрати і річні нараховують на основний борг. Пеня і штрафи — окремі санкції за договором чи законом, і калькулятор їх не рахує.

Обмеження, дата правил і коли звертатися до юриста чи бухгалтера

Правила індексації зарплати і статті 625 зафіксовано в калькуляторі станом на 21 жовтня 2026 р., і він показує цю дату під результатом. Правила зарплатної індексації змінюються щороку з новим законом про Державний бюджет, тому на початку 2027 року їх треба буде перевірити. Звільнення за пунктом 18 залежить від того, коли припинять воєнний стан.

Що калькулятор не рахує:

• індексацію у фіксованій сумі, коли оклад підвищили менше, ніж на суму нарахованої індексації (пункт 5 Порядку). Тут потрібні дані бухгалтерії;
• індексацію пенсій, допомог, стипендій, аліментів і грошового забезпечення — для них є власні правила;
• пеню, штрафи, договірні проценти за користування кредитом і судові витрати;
• борги в іноземній валюті: індекс інфляції Держстату описує зміну цін у гривнях;
• позовну давність і процесуальні питання.

Результати — орієнтовний розрахунок, а не юридична чи бухгалтерська консультація. Для претензії, позову чи перерахунку зарплати перевірте розрахунок з юристом або бухгалтером: суд може інакше визначити перший день прострочення, ставку чи періоди, а бухгалтерія — базовий місяць.

Індексація лише частково захищає доходи від інфляції. Щоб оцінити, як інфляція впливатиме на ваші заощадження в майбутньому, скористайтеся калькулятором впливу інфляції, а про те, чи рятує від знецінення депозит, читайте у статті «Чи варто класти гроші на депозит». Запас на випадок затримки виплат допоможе сформувати стаття про фонд непередбачуваних витрат. Щодо рішень про заощадження, борги чи інвестиції варто звернутися до кваліфікованого незалежного фінансового консультанта.