Глобальний розпродаж облігацій: японські JGB і британські гілти б'ють рекорди прибутковості

15 травня глобальні ринки облігацій пережили один із найгостріших синхронних розпродажів за 2026 рік. Дохідність 30-річних японських держоблігацій (JGB) перевищила 4% вперше в їхній 27-річній історії. Британські 30-річні гілти досягли рівня 1998 року — 28-річного максимуму. Американський 10-річний трежері закріпився на рівні 4,6%, встановивши річний максимум. У відповідь S&P 500 впав на 1,14%, Nasdaq — на 1,62%, Dow — на 0,81%.

Що таке дохідність облігацій і чому вона зростає

Облігація — це боргове зобов'язання: уряд або компанія позичає гроші і обіцяє повернути їх через певний час (плюс відсотки). Дохідність — це ефективна процентна ставка, яку отримує інвестор, купуючи облігацію на ринку.

Ключова механіка: ціна і дохідність рухаються у протилежних напрямках. Якщо всі продають облігації — ціна падає, а дохідність зростає. Якщо всі їх купують — ціна зростає, а дохідність падає.

Чому зростає дохідність? Коли інвестори очікують вищу інфляцію або вищі процентні ставки в майбутньому, вони продають довгострокові облігації — бо нові облігації незабаром пропонуватимуть кращі умови. Ця логіка одночасно спрацювала у США, Великій Британії і Японії — звідси «глобальний» характер selloff.

Японія: чому 4% — це рекорд

Японія — особливий випадок у глобальних ринках облігацій. Протягом десятиліть ця країна існувала в режимі нульових або навіть від'ємних процентних ставок: Банк Японії утримував їх поблизу нуля з 1990-х до середини 2020-х.

Коли дохідність JGB зростала надто активно, Банк Японії застосовував YCC (Yield Curve Control) — пряму скупку облігацій, щоб утримати ставку нижче певного рівня. Ця практика починала поступово згортатися з 2024 року під тиском глобальної інфляції.

Те, що 30-річні JGB досягли 4%, означає: навіть Японія не може більше ізолювати свій ринок від глобального інфляційного тиску. Банк Японії припинив масові інтервенції — і ринок знайшов власне рівноважне значення, яке виявилось набагато вищим за штучно утримуваний рівень минулих років.

Ланцюг причин: нафта → інфляція → ставки → облігації

Поточний bond selloff має чіткий первинний рушій:

1. Нафта. Ормузька криза підштовхнула ціни на нафту до $107–109 за барель. Нафта — це пряма і непряма складова вартості майже всього.

2. Інфляція. Дорожча нафта → вищі ціни на паливо, транспорт, виробництво. CPI США за квітень: +3,8% р/р, PPI: +6% р/р — обидва вище прогнозів. Єврозона, Велика Британія, Японія — схожа картина.

3. Переоцінка монетарної політики. Якщо інфляція висока і не знижується, центральні банки не зможуть різати ставки — а ФРС, за деякими прогнозами, може навіть підвищити їх у грудні 2026. Ринки переоцінили свої очікування в бік жорсткості.

4. Розпродаж облігацій. Вищі очікувані ставки роблять поточні облігації менш привабливими → інвестори продають → ціни падають → дохідність зростає.

Цей ланцюг повторюється в кожному циклі інфляційного шоку — і 15 травня ринок пройшов його знову, але вже у глобальному масштабі.

Як bond selloff б'є по акціях

Зростання прибутковості облігацій впливає на акції через два механізми:

Ставка дисконтування. Майбутні прибутки компанії дисконтуються за ставкою, прив'язаною до дохідності держоблігацій. Вища дохідність → вища ставка дисконтування → нижча поточна вартість майбутніх прибутків → нижча справедлива оцінка акцій.

Конкуренція з «безризиковою» дохідністю. Якщо 10-річний трежері дає 4,6% — це цілком конкурентна альтернатива до акцій із P/E >25–30. Частина капіталу переміщується з ризикових активів у облігації.

Саме тому Nasdaq (компанії з довгим терміном окупності) впав на 1,62% — більше, ніж Dow (1,81%) або S&P 500 (1,14%). Технологічні акції найбільш чутливі до змін у ставці дисконтування.

Дюрація і ваш портфель

Дюрація — це міра чутливості облігації до змін у відсотковій ставці. Чим довший термін погашення — тим вища дюрація і тим більше змінюється ціна при зміні ставки.

Практичний приклад: 30-річна облігація із дюрацією ~18 років при зростанні дохідності на 1% втрачає приблизно 18% ринкової вартості. Саме тому японські та британські 30-річні облігації є одними з найбільш волатильних активів у моменти ринкового стресу.

Для роздрібного інвестора три практичні висновки:

1. Довгострокові облігаційні фонди несуть реальний ринковий ризик. Фонди TLT (US 20+ year treasuries) чи аналоги можуть втрачати 10–20% при циклах підвищення ставок.

2. Глобальний bond selloff — індикатор, а не лише подія. Якщо одночасно ростуть дохідності в США, Японії і Великій Британії — ринок каже, що глобальна інфляція стала системною, а не локальною.

3. Стрес-тест портфеля. Якщо ваш портфель має значну частку облігаційних ETF з великою дюрацією — перевірте, яка буде втрата при зростанні ставок ще на 0,5%.

---

Джерела: Yahoo Finance / Bloomberg — Global bond selloff worsens · CNBC — Bonds, stocks and precious metals slump · Advisor Perspectives — Treasury yields snapshot May 15 · Motley Fool — Stock market today May 15