Ормузька протока: дедлайн Трампа, перемир'я і що це означає для ринків

6 квітня 2026 року війна між США, Ізраїлем та Іраном іде шостий тиждень. Найважливішим ринковим фактором залишається не сама війна, а її наслідок: Ормузька протока закрита для вільного судноплавства. Через неї проходить близько 20% світових поставок нафти. Ціна WTI досягла $110–112 за барель — вдвічі більше, ніж на початку року. Президент Трамп дав Ірану дедлайн: до кінця вівторка, 7 квітня, протока має бути відкрита — інакше будуть знищені електростанції та мости.

Одночасно єгипетські, пакистанські та турецькі посередники запропонували 45-денне перемир'я з поступовим відновленням судноплавства. Іран відхилив прямі переговори, вимагаючи компенсацію збитків і новий правовий режим транзиту. Ситуація — в точці біфуркації.

Що таке Ормузька протока і чому її закриття — більше ніж нафтовий шок

Ормузька протока — це вузький морський прохід між Іраном і Оманом, шириною близько 33 кілометрів у найвужчому місці. Через неї щодня проходить близько 20 мільйонів барелів нафти — приблизно кожен п'ятий барель, видобутий у світі.

Але справа не лише в нафті. За даними Світового економічного форуму, закриття протоки зачепило щонайменше дев'ять категорій товарів:

• Зріджений природний газ (LNG): Катар — найбільший у світі експортер LNG — повністю залежить від протоки. Ціни на європейський газ злетіли на 59% за березень.
• Добрива: Країни Перської затоки виробляють майже половину світової сечовини і 30% аміаку. Ціни на сечовину виросли на 50%.
• Метанол: Приблизно третина глобальної морської торгівлі метанолом — ключовою сировиною для пластику та смол — йде через протоку.
• Алюміній: Країни Затоки забезпечують 20% світового експорту сирого алюмінію.
• Сірка: Американська оборонна промисловість зіткнулася з «майже повним» перебоєм постачання цієї критичної сировини.

Це не просто нафтова криза. Це логістична криза глобального масштабу.

Хронологія: від удару до дедлайну

28 лютого 2026 року США та Ізраїль завдали спільних ударів по Ірану, в результаті яких загинув верховний лідер Алі Хаменеї. Іран відповів ракетними та дроновими атаками на американські бази, ізраїльську територію та країни Затоки. Корпус вартових ісламської революції (КСВІР) оголосив заборону проходу суден через Ормузьку протоку.

Відтоді нафта WTI злетіла з ~$60 до понад $110 за барель. Це найбільший збій у нафтовому постачанні в історії.

1 квітня Трамп заявив, що президент Ірану попросив про перемир'я, але США вимагають спочатку відкриття протоки. 5 квітня посередники подали пропозицію 45-денного перемир'я. 6 квітня Іран повідомив, що «сформулював відповідь», але відмовився від прямих переговорів, поки тривають удари. Трамп пообіцяв, що вівторок стане «днем електростанцій і мостів» для Ірану.

Два сценарії: перемир'я або ескалація

Ринки стоять перед бінарним вибором — і саме тому волатильність залишається екстремальною.

Сценарій 1: Перемир'я і відкриття протоки

Якщо переговори приведуть до 45-денного перемир'я і поступового відновлення судноплавства, ціна нафти може впасти до $80–90 за барель протягом кількох тижнів. Це зменшить інфляційний тиск, дасть ФРС більше простору для маневру зі ставками і підтримає акції — особливо авіакомпанії, автовиробників та інші сектори, стиснуті дорогою нафтою.

Проте ризик залишається: 45-денне перемир'я — це не мирна угода. Якщо переговори зірвуться після паузи, шок повернеться ще гостріше.

3 квітня порожній LNG-танкер «Sohar» здійснив перший транзит через протоку з моменту закриття. Ринок відреагував зниженням нафти на кілька доларів. Але аналітики попереджають: прохід одного порожнього судна — це не нормалізація руху. Різниця між символічним жестом і відновленням логістики — величезна.

Сценарій 2: Ескалація і $150+ нафта

Якщо Трамп виконає погрози, а Іран у відповідь атакує нафтові об'єкти Саудівської Аравії чи ОАЕ, Goldman Sachs прогнозує ціну нафти $150 за барель і вище — потенційно до $200 при затяжній ескалації. За розрахунками ФРС Далласа, 90-денне закриття протоки означає падіння ВВП США на 2,9% за квартал.

Для світової економіки це означає різке посилення інфляції, подорожчання продовольства через добрива, енергетичну кризу в Європі через LNG і ймовірне скочування кількох великих економік у рецесію.

Чому це важливо для українського інвестора

Нафтовий шок впливає на Україну через кілька прямих каналів.

Інфляція імпорту. Україна імпортує більшу частину пального. Дорожчання нафти означає подорожчання бензину, дизелю та, відповідно, транспортних і виробничих витрат по всій економіці. Це додатково ускладнює роботу НБУ, який і так балансує між стримуванням інфляції та підтримкою курсу.

Добрива і агросектор. Ціни на імпортні добрива злетіли через закриття протоки. Це може вдарити по собівартості вирощування в посівну кампанію 2026 року — і по маржі аграрного сектору, одного з ключових для української економіки та експорту.

Тиск на гривню. Дорожчий імпорт збільшує дефіцит торгового балансу. В умовах, коли НБУ вже витрачає резерви на підтримку курсу в коридорі 42,75–47,25 грн/$, нафтовий шок створює додатковий тиск.

Геополітичний перерозподіл уваги. Війна на Близькому Сході перетягує дипломатичну увагу та ресурси від України. Це непрямий, але реальний ризик для потоку західної підтримки.

Практичний висновок

Ормузька протока — це не абстрактна геополітика. Це конкретний вузол, від якого залежать ціни на енергію, добрива, хімікати й газ у всьому світі. Зараз цей вузол заблокований, і ринок стоїть перед бінарним сценарієм: відкриття або ескалація.

Для інвестора це означає: не ставте весь портфель на один результат. Поточна ситуація — це не звичайна волатильність, а структурна невизначеність із двома кардинально різними наслідками. Найближчі 48 годин покажуть, у який бік хитнеться маятник.